пятница, 11 января 2019 г.

Рефлексія до блоґів 7-8

Третій день ішов народ Ізраїлю до землі обітованної. Немічні падали, сильні - ледь стримували сльози. Та пообіцяли йому - народові - його тренери, що добереться він до мети своєї. І зраділи люди. І помчали далі...
Сьогодні я разом з усім народом спробував залізти до учнівської свідомості й створити (о Боже!) сайт - ніби учнівський. Це новий для мене досвід.
Ще новий досвід - робота з бібліотекою форм оцінювання. Поки що про формувальне оцінювання я чув лише теоретичні викладки. Проте сьогодні я спробував (на основі зручних прикладів з Бібліотеки) розробити свою власну форму оцінювання. До того ж не одну! А ще й форму для оцінювання роботи в групах. О!!!
Тож, вірмо браття, що родючі землі Йордану вже близько!

5 комментариев:

  1. Немає перепон для смертних штурмувати навіть саме небо)))

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Річка ближча за небо. Беремо Валентину Петрівну - і на риболовлю!))

      Удалить
  2. Мої вітання, Михайле! Ваша рефлексія неймовірна! Ви відпускаєте на волю свій креатив, коли ведете блог. За відсутності рамок, ми даємо нашим божевільним ідеям можливість стати реальністю чи не так?

    ОтветитьУдалить
  3. Пане Михайле, читаючи Вашу рефлексію, реально віриш, що Йордан дуже близько, особливо в системі урізноманітнення освітнього процесу та удосконалення системи оцінювання. Бажаю Вам, що Ваш Йордан був якнайшвидше подоланий в реальному освітньому процесі, який почнеться вже 14 січня 2019 року

    ОтветитьУдалить

Рефлексія на блоги 9-11

Останній день тренінґу минає. Безліч нових знань та навичок - це наша медалька за героїзм та витримку. Дехто ще й якогось дядька з цифер...